поділитися

Леся Домащенко
Головний редактор газети «Київський форум».

Гостинний двір перетворився на забаганку багатіїв!

У той час як громадськість активно висловлює своє категоричне «ні» реконструкції і знищенню Гостинного двору, чиновники з посмішками на устах доводять – це вже давно не пам’ятка архітектури, тому боротись нема за що!

Темою чергового ефіру соціального ток-Нешоу «Київський форум» з Реною Назаровою стало обговорення скандального рішення Київради, яке підтримали народні обранці про виключення Гостинного двору з переліку пам’яток архітектури і його майбутню реконструкцію.

Відверто кажучи, давно в студії «Київського форуму» настільки жваво і подекуди навіть агресивно не велось обговорення суспільно важливих тем. Аудиторія, що зібралася в студії, намагалася перекричати один одного, не даючи можливості досягти не то щоби консенсусу, бодай розставити акценти. Складалось враження, що деякі з гостей, не маючи терпіння навмисно, спотворювали діалог, переводячи його в русло деструктивної «балаканини». Проте незважаючи на деякі проблеми в досягненні порозуміння між гостями, думки яких різнилися між собою, ведучій Рені Назаровій, вдалося, вкрай дипломатично розставити крапки над «і» у вкрай важливій для киян темі – збереженні Гостинного двору.

Незважаючи на те, що рішення було прийняте ще в квітні 2012 року, четвертий місяць поспіль  триває війна за збереження Гостинного двору у своєму первозданному вигляді в якості культурної спадщини столиці. Після того як 26 квітня депутатами Київради було прийнято рішення про реконструкцію Гостинного двору, громадські активісти «оселилися» у внутрішньому дворі будівлі, створивши там символічну Гостинну республіку.

На сесії Київради депутати ухвалили рішення про надання дозволу ПАТ “Укрреставрація” на розробку проекту землеустрою про відведення земельної ділянки на Контрактовій площі, 4 для реконструкції будівлі Гостинного двору під торгово-офісний центр з гостьовою стоянкою. За ухвалення відповідного рішення проголосували 68 депутатів при мінімально необхідних 61.

Згідно з рішенням, орієнтовна площа земельної ділянки становить 1,02 га. Ділянка може бути передана компанії в оренду на 5 років. В документі також зазначено, що площа будівлі Гостинного двору становить 9,433 тис. м. кв.

Ця земельна ділянка перебуває в межах червоних ліній (лінії відокремлюють громадські (публічні) території від земельних ділянок, забудовуваних приватними особами. Названо за кольором позначення на картах проектів планування території).

Також в документі зазначено, що згідно з постановою Кабінету Міністрів від 15 серпня 2011 будівля Гостинного двору була виключено зі списку пам’яток архітектури УРСР, які перебувають під охороною держави. Цікаво, що саме це рішення було оприлюднене лише в січні 2012 року.

Цим законопроектом Кабмін спочатку пропонував Раді врегулювати реєстрацію майнових прав на об’єкти незавершеного будівництва.

За ухвалення відповідного законопроекту номер 10557 “Про реалізацію соціальних ініціатив Президента України щодо здешевлення вартості іпотечних кредитів” в цілому проголосували 256 депутатів при 226 необхідних.

Зокрема, при голосуванні за прийняття відповідного законопроекту в другому читанні депутат від НУ-НС Олександр Клименко запропонував включити пункт, згідно з яким приватизація Гостиного двору дозволяється.

“До переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, затвердженому Законом “Про Перелік пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації”, виключити такий об’єкт: Гостинний двір, Київ, Контрактова площа, 4, охоронний номер 872″, – таку пропозицію, внесену Клименком, було враховано при голосуванні.

При цьому Фонд державного майна продав будівлю гостинного двору компанії “Укрреставрація” ще влітку 2011 року, коли об’єкт ще перебував у переліку й не підлягав приватизації.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів від 15 серпня 2011 року, будівлю Гостинного двору було виключено зі списку пам’яток архітектури УРСР, які перебувають  під охороною держави.

При цьому, згідно з чинним законодавством, зокрема законом номер 574-VI від 23 вересня 2009 року “Про перелік пам’яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації”, будівля Гостинного двору входить до переліку цих об’єктів.

 Разом з тим Верховна Рада все ж таки узаконила приватизацію об’єкта. Саме це рішення викликало обурення опозиції, а також масові протести киян.

«5 липня, парламентська більшість Верховної Ради України в чергове здійснила злочин – незаконно вилучила з Переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, будівлю Гостинного двору»,- йдеться у заяві Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності.

У комітеті зазначають, що така норма міститься в ухваленому законі про реалізацію соціальних ініціатив Президента України щодо здешевлення вартості іпотечних кредитів.

Профільний комітет наголошує, що відповідна поправка щодо Гостинного двору була внесена з порушенням положень Закону «Про Регламент Верховної Ради України», зокрема, статті 116, відповідно до якої «пропозиції та поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (статей, їхніх частин, пунктів, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу». Кабмінівський же законопроект, що був прийнятий за основу 22 червня, не містив внесення змін до Закону «Про Перелік пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації».

«Для яких «незахищених» соціальних верств передбачена соціальна ініціатива Президента – приватизація Гостинного двору?! Очевидно, для ініціатора поправки № 28 народного депутата Клименка та тих, хто проголосував цей закон», – йдеться у заяві комітету, підписаній його головою Володимиром Яворівським, який був одним із основних спікерів ефіру «Київського форуму».

Категоричним противником виведення будівлі Гостинного двору з переліку пам’яток архітектури виступив і головний архітектор м. Києва 1986 -1992 рр. Микола Жаріков.

«Рішення про будівництво гостинних дворів у Петербурзі, Москві і Києві було прийнято ще при Катерині. І при ній же у 1809 році було розпочато будівництво гостинного двору в Києві, недобудували, бо не вистачило коштів. Через 175 років його добудували: це саме те, про що мріяли кияни. Це був комплекс, який мав посилити стародавній дух і стати центром туризму і культури на Подолі і в Києві в цілому».

«То, о чем вы сегодня говорите, можно согласиться за исключением пафоса. Чтобы определить памятник или нет существует определенная процедура», – такое мнение выразил начальник ГУ градостроения и архитектуры КГГА – главный архитектор г. Киева Сергей Целовальник. – В 1980-82 годах, когда прокладывалась ветка метро это здание было полностью снесено до фундамента. Я такой же нормальный человек и считаю, что это замечательное здание, но если мы восстанавливаем здание и его аутентичность, это памятником быть уже не может».

Власне після цієї заяви головного архітектора у студії розгорнулося справжнє противостояння – громадськість обурено доводила, що для киян Гостинний двір був, є і залишиться пам’яткою архітектури, і кияни не залишаться байдужими до його долі. Представники ж влади в свою чергу з іронією і сарказмом раз по раз підкреслювали, що вже давно нема за що воювати – то, мовляв, ніякиа не памятка.

Таким чином, слідуючи логіці, чиновників, будь-яка будівля, відтворена по проекту історичного аналогу, може бути приватизована, оскільки не представляє цінності з точки зору історії. Тобто відтворений при президенстві Леоніда Кучми Михайлівський собор чи Церква Пирогощі, що поряд з Гостинним двором можуть бути віддані в приватні руки за аналогією… Відверто кажучи, перспектива невтішна. Єдине, що заспокоює так це те, що до тих пір, поки у столиці не згасла любов киян до свого міста і вони готові усіма можливими способами відстоювати його автентичність, доти Київ буде жити і мати славу чудового і неповторного міста-музею, сааме це довів останній ефір «Київського форуму»!

поділитися

(+1, голосів 1)    119  

Теги

Також по темі

Слідкуйте за новинами «Київського форуму» у Вашій соціальній мережі