| Небайдужим киянам - сюди! Натисніть! | Наш сайт переглянули
|
№3, квітень 2012
№2, спецвипуск, березень 2012
№1, лютий 2012
1695На продовження медичної теми. Вакцинація: за і проти. Чому все більше людей відмовляється щеплюватися?
1028Будівельні афери у столиці: чому кияни інвестують у віртуальне житло та як не втрапити в будівельну халепу? (Проблеми знедолених інвесторів, доступність житла у столиці тощо)
805Новий Житловий кодекс: чи безпечно для життя? (основні ризики, новації та сюрпризи)
643Портрет київського студентства: які проблеми найбільше хвилюють сучасну молодь (якість вищої освіти, стипендія, нестача місць у гуртожитках, працевлаштування, оплата за навчання, тощо)
457Чи потрібні ринки у столиці? (Нові рейдерські захоплення, знищення малого й середнього бізнесу та ін.) Позиція влади і думка киян
413Секонд-хенди під прицілом: чи зникне дешевий одяг зі столичного ринку?
412Сніг у Києві: природній катаклізм чи безпорадність влади
391Як убезпечити споживачів фінансових послуг (позичальників, вкладників) під час економічної кризи?(Хто захистить людей від колекторів, чи існує фінансова справедливість та чому й досі не сформована єдина державна політика і система захисту прав споживачів фінпослуг)
386ОСББ як вихід із комунальної кризи, або Допоможи собі сам: що перешкоджає реформі ЖКГ у столиці?
383
28
Петро Багрій, президент Асоціації фармацевтичних виробників України: « Не все у вартості вітчизняних ліків залежить від курсу долара: на 50-60%, в залежності від форми лікарського засобу, курс долара впливає на формування вартості препарату»
Олена Пруднікова, голова робочої групи Ради підприємців при КМУ з антикризових питань фармацевтичної галузі України: «Зараз нас Держлікінспекція вернула в 90-ті роки: ви бачите певний дефіцит лікарських засобів, завтра можливо будуть продавати ліки з валіз і їх якість ніхто не буде гарантувати…»
Дмитро Шеремет, директор департаменту «Всеукраїнської мережі людей, що живуть з ВІЛ/СНІД»: «Министерство здравоохранения, у одного и того же производителя умудрилось купить препараты на 32 миллиона дороже, чем наша организация, в результате 14 тис. человек осталось без лечения»
Костянтин Косяченко, заступник голови Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів МОЗ України: «Ми повинні говорити вже зараз не про ціну лікарського засобу, а про вартість лікування і відшкодування вартості лікарських засобів, як складову частину лікування»
Олександр Вахній, журналіст:« Я би шукав причину проблеми, яка зараз виникла, в самій системі. На жаль ми живемо в на пів тоталітарній державі, де працівникам владних структур дуже невигідно аби громадські організації мали право контролювати…»
Роман Головня, учасник громадського руху «Справжні кияни»: «Величезна реклама лікарських препаратів повинна стримуватися державою…Кожного українця зараз підсадили на ліки, ніколи ще не було такої масованої пропаганди ліків »
Станіслав Клих, « Фармацевтический монстр, имеет мощное лобби в органах власти, имеет мощную медийную поддержку, но его надо как-то останавливать…Мы забыли упомянуть, что аптеки стали местом сбыта наркотических препаратов…»
Юрій Зозуля, президент Української федерації воднолижного спорту: «Наше «Министерство здравоохранения» нужно переименовать в «Министерство здраволечния», потому что охраной здоровья в нем не пахнет…что нам нужно, для того чтобы пропагандировать простейшие вещи, мы с детства помним солнце, воздух и вода – наши лучшие друзья… пусть 30% рекламы фармацевтические фирмы пускают на рекламу здорового образа жизни»
да методика этой наживы проста как дверь – сначала создаётся паника в связи с каким-нибудь “хомячковым грипом”, население массово начинает скупать разнообразные препараты, цены на которые, из-за повышения спроса резко возрастают. Под шумок незаметно поднимаются цены и на другие лекарства, которые ну вообще никак с “хомячковым гриппом” не связаны, но во время паники на это никто не обращает внимания, а потом и привыкают потихоньку. Рынок стабилизируется, но ненадолго, до следующей вспышки какого-нибудь “страусиного гриппа” и всё повторяется по новой.
наживаются на нас все кому не лень, но им всё мало и мало. Вон уже детские стоматполиклиники стали захватывать, чтобы сделать их коммунальным предприятием, следовательно, чтоб и услуги в ней были платными для населения. Это полный